Профілактична дегельмінтизація – запорука здоров’я тварини!

Профілактика захворювань завжди була одним із основних і найважливіших напрямків у роботі будь-якого лікаря гуманної чи ветеринарної медицини. Як на мене, особливо це стосується роботи ветеринарного спеціаліста, адже рівень необізнаності власників тварин інколи вражає. Вони можуть забувати про час повторної вакцинації, про необхідність регулярних протипаразитарних обробок тварин, а інколи просто не знають, що є конкретні схеми профілактики домашніх улюбленців, не знають елементарних правил догляду за тваринами, які б знизили ризики захворюваності.

Тому проведення освітньої роботи ветеринарного лікаря з клієнтом повинно стояти на першому місці.

У цій статті ми розглянемо питання профілактичної дегельмінтизації тварин. Насправді не існує єдиної всесвітньої схеми для проведення дегельментизації у тварин. Є деякі принципи для створення таких схем. Вони зазначені у настановах щодо використання ветеринарних препаратів та на сайтах паразитологічних об’єднань. Ці принципи дуже сильно відрізняються залежно від регіону в якому вони застосовуються, тому сліпо слідувати певним схемам не можна. Потрібно проаналізувати ту паразитологічну ситуацію в якій ви знаходитесь і вибрати оптимальний шлях проведення протипаразитарних обробок. Для прикладу у Києві чутливість до різних препаратів кліщів роду Ixodidae - різна. Тому, при виборі препарату, потрібно орієнтуватись не на ціну, а на ефективність у вашому регіоні.

Як правило, сучасні протипаразитарні лікарські засоби не вимагають попередньої голодної дієти. А в настановах щодо використання зазначають про необхідність задавання препарату зранку з невеликою порцією корму, або примусово задавши препарат на корінь язика тварини з обов’язковим контролем проковтування. Оскільки препарати можуть містити різні діючі речовини, перед застосуванням обов’язково потрібно уважно ознайомитись з інструкцією.

Готуючи тварину до профілактичних заходів, необхідно провести огляд тварини. Вона повинна бути клінічно здорова: мати гарний апетит, бути активною і не мати проблем з діурезом і дефекацією. При вияві будь-яких порушень стану здоров’я тварини, потрібно провести додаткову діагностику з подальшим лікуванням. Адже проводити дегельментизацію можна виключно здоровим тваринам! Першу профілактичну обробку можна робити з 6-8 тижневого віку. Проте, при підозрі на можливе зараження тварини токсокарозом, або наявності цих гельмінтів у батьків - першу обробку необхідно проводити для собак у 8-14 денному віці, а для котів - на 21 день від народження. Застосовують пірантел – для собак у розрахунку 5мг/кг, для кішок 20 мг/кг маси тіла тварини. (Мирослав Свобода (Брно, Чехія).

Переважна більшість ветеринарних лікарів в Україні, при дегельмінтизації тварин, що знаходяться в благополучних умовах утримання, притримуються наступної схеми: перед першою вакцинацією проводиться подвійна дегельмінтизація з інтервалом 10-14 діб, потім робиться перерва на 7-10 діб і тільки після цього проводиться вакцинація. В подальшому проводиться разова щоквартальна дегельмінтизація протягом усього життя тварини. Для цього потрібно обирати препарати широко спектру дії. Рекомендовано один раз на рік робити аналіз фекалій тварини тричі з інтервалом 10 діб. Оскільки різні види гельмінтів мають різний цикл розвитку. Не зважаючи на це, існує дуже велика ймовірність того, що в фекаліях нічого не виявимо. Іншим важливим аспектом при візуалізації дорослих форм гельмінтів у екскрементах є те, що під дією препаратів, ферментів та кислот кишково-шлункового тракту вони можуть розчинятися. Тому не варто покладатися на факт відсутності гельмінтів у калі так, як це не свідчить про їхню відсутність в організмі.

Якщо говорити про дегельмінтизацію собак і котів, що живуть у приватному секторі з вільним вигулом на вулиці, то в цьому випадку обробки потрібно проводити частіше. Зокрема відомий лектор і науковий працівник Коняєв С.В. у приватній переписці рекомендував проведення дегельментизації щомісяця препаратами групи макроциклічних лактонів. На вітчизняному ринку вони представлені препаратом Мільбемакс, який окрім звичайних гельмінтів, що мешкають у кишківнику, діє ще і на личинкову стадію нематоди Dirofilaria (так званий «серцевий гельмінт»). Точно таку думку на останній конференції у Харкові висловлював Мирослав Свобода (Брно, Чехія) . Він теж вважає, що тварини котрі живуть на вулиці повинні дегельмінтизуватися щомісяця, а вакцинація повинна проводитися незалежно від цих обробок за загальновживаними схемами.

Дегельмінтизація тхорів проводиться за тими ж принципами, що і в собак та котів. Для цього використовуються препарати ті ж самі, що і для котів.

Окремо розглянемо питання про дегельментизацію вагітних тварин. Обов’язково проводиться дегельмінтизація за 14 діб до в’язки. Це аксіома. Якщо ж гельмінти виявлені вже у вагітної тварини, або є підозра на можливе трансплацентарне зараження плодів, то у собак проводиться дегельмінтизація на 40 день вагітності (бажано Стронгхолд (Stronghold), а у кішок за 14 діб до пологів (наприклад пірантелом) або Мільбемаксом у третьому триместрі вагітності. Дегельмінтизація у вагітних тварин повинна проводитися під наглядом ветеринарного лікаря!

Щодо тварин похилого віку, то, на мою власну думку, дегельментизацію варто проводити лише після огляду у ветеринарного спеціаліста, а при необхідності (яка майже 100%) після здачі аналізів крові і калу. Адже часто буває, що в похилому віці у тварин гельмінти співіснують з ними на дуже тонкій межі між «нормальною» життєдіяльністю і хворобливим станом. Тому проведення профілактичних заходів може привести до погіршення стану здоров’я тварини. Адже у кожній настанові до використання протипаразитарних препаратів зазначено, що протипоказанням до проведення дегельментизації є патології нирок та печінки.

Підсумовуючи можна зазначити, що профілактична дегельмінтизація у дорослих тварин повинна проводитися 4 рази на рік, з попередньою діагностикою. Додатково проводяться обробки перед вакцинацією та в’язкою тварин (обидва партнери). А дегельмінтизація вагітних, та тварин похилого віку проводиться під пильним контролем лікаря ветеринарної медицини.

Старший ветеринарний лікар ЦСВМ - Алєксєєнко В. В.