Бельгійська поліція: коти понад усе

Лікарі ЦСВМ, приїжджаючи до різних країн на конгреси та семінари, не лише обмінюються професійним досвідом, а ще й підмічають багато цікавого. Останньою країною призначення була Бельгія – надзвичайно своєрідна країна, сповнена смішних, а іноді не дуже несподіванок.

Тут щодня можуть вразити студенти фламандського університету, які аби стати членами братства мають зробити 5 відтискань і ковтнути місцевого пива вибігаючи та забігаючи назад на кожній зупинці метро від першої до останньої станції під свисток уже «посвячених» старшокурсників, і славнозвісний Пісяючий хлопчик, який «доріс» тільки до 61 см і, все одно, став знаменитим, і люди, одягнені у сміття, що святкують щорічний парад або ж бельгійські нудисти на велосипедах в центрі міста влітку… Список нескінченний і поповнюється майже щодня. Але найкраща в Бельгії – поліція.

Найпопулярніший жарт про тамтешніх полісменів – вони використовують сирену лише аби встигнути довезти всіма там улюблену картоплю фрі з маленьких кіосків до відділку поки вона не захолола. Однак, проходячи повз районний відділок охоронців порядку, може здатись що гуморески про їх «зайнятість» аж ніяк не безплідні. Адже прямо при вході на місці, де мали б бути фотографії небезпечних злочинців у розшуку або зниклих людей, з любов’ю причеплені фото загублених котів! Більше того, на деяких з них ще й червоною ручкою виправлені помилки стосовно статі тварини. А раптом старші по чину перевірять?

Ось так, поки «українська міліція – з народом» бельгійські колеги – з котами.

Кожному – своє, як то кажуть.

А взагалі, все ж таки приємно, що там так добре та з повагою ставляться до тварин. Особливо, полісмени.