Етикет для міських собак

Якщо вашому цуценяті виповнилося півроку - пора починати дресирування. Найкраще скористатись послугами професійного дресирувальника.

Про нюанси своєї роботи нам розповів Григорій Павлович Калько, дресирувальник Центру сучасної ветеринарної медицини.

Перш за все врахуйте, що спеціальні дипломи про проходження дресирування Кінологічна Спілка України дає лише собакам, які пройшли курс загальної слухняності. Курс включає не тільки елементарні команди. Наприклад, собака, вихована по цій системі, на відстані 25 м повинна розуміти і виконувати команди, які господар подає їй жестами.

Результат такої дресури - залізна витримка тварини. Як правило, за цією системою виховують собак професіонали.

Всі інші просять дресирувальника навчити їх вихованця елементарним командам. Фахівці називають таку систему загальним курсом слухняності. Він не має точного плану занять - все залежить від господаря та його улюбленця.

Тривалість дресирування визначається типом вищої нервової діяльності пса. Собакам-сангвінікам тренування дається найлегше. Такий темперамент, наприклад, у німецьких вівчаркок, різеншнауцерів та інші службових порід. Трохи гірше, як показала практика, виховати ротвейлера і добермана.

Головне завдання господаря - навчити вихованця беззаперечно слухатися: тільки після цього, по суті, починається дресирування. Добре, якщо власник сам дресирує свою собаку, ясна річ, під постійним наглядом фахівця. Але коли тваринам займається тільки дресирувальник - бувають побічні ефекти. Так, наприклад, один доберман, пройшовши курс навчання, дуже добре виконував команди наставника, а також багатьох інших людей: винятком був лише його господар.

Трапляються під час дресирування і курйози, особливо на показових виступах. Адже тварини завжди ведуть себе природно, навіть коли на них звернені численні погляди. Наприклад, добре вихований доберман на показових виступах проігнорував команди господаря і вирішив пограти. Пес схопив нагороди, що приготували для переможців, і помчав по стадіону. Збуджений господар довго бігав слідом за ним.

Всі ми любимо своїх собак. Багато хто настільки розпестили вихованців, що ті огризаються навіть на господарів. Деякі собаки, не бажаючи підкорятися командам, зображують уявних хворих. Варто їм потрапити на дресирувальний майданчик, вони раптом починають шкутильгати. Але, почувши «Додому!» Або «Гуляти», миттєво забувають про хворобу. До кожної собаки потрібен підхід: якщо ви не завжди розумієте свого вихованця, краще звернутися до професіонала.

Безкоштовну консультацію дресирувальника можна отримати в Центрі сучасної ветеринарної медицини (просп. Героїв Сталінграду, 12, тел. 464-7799).

Богдан Новицький